Saturday, March 23, 2019


Оскарження реєстраційних дій, яке судочинство?

За змістом статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до положень статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

У частині 1 статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно абзацу 7 частини 1 статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.


Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, в тому числі, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.


Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV.

Відповідно до частиною 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.


Тобто, держава в цій частині надає нотаріусам владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.


Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор: приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» № 8 від 20.05.2013 року, визначено, що вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 3 Постанови).

У п. 8 вказаної Постанови зазначено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем. Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.


З огляду на викладене, спірні правовідносини стосуються правомірності рішень та дій державного реєстратора щодо вчинення реєстраційних дій з реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, тобто вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, яке було предметом іпотеки, наприклад, його арешту. А тому, якщо  предмет та підстави позову не пов'язані із виконанням цивільно-правової угоди, а стосується здійснення суб'єктами владних повноважень владних управлінських функцій, спір у такій справі є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.


У свою чергу, якщо спірні правовідносини пов’язані із невиконанням, умов цивільно-правової угоди (кредитного договору, іпотечного договору), а також відносяться до спорів про право власності, даний спір НЕ є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами цивільного / господарського судочинства.

Аналогічний правовий висновок висвітлено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 14.06.2016 року у справі № 21-41а16.

Якщо вам потрібен адвокат у Києві та/або області по захисту ваших прав, звертайтеся до нас. Контакти адвоката (юриста)  розташовані зверху на сторінці, а також ви можете скористатися формою зворотнього зв`язку та отримати необхідну юридичну послугу.

2017-04-04

Будемо додатково вдячні, якщо поділитеся інформацією про цей сайт у соціальних мережах -)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить